Logo text

Головний тренер БК «Запоріжжя» проаналізував результати команди в першому колі Суперліги Паріматч, пояснивши проблеми останніх невдач та секрети успішного старту сезону

– На старті сезону, коли в нас тривала серія з перемог Суперлізі Паріматч я неодноразово повторював, що не треба спокушатися. Ми – середняки чемпіонату. Зараз я дотримуюсь тієї ж думки. Баланс перемог та поразок 5/6 – об’єктивний. Ми знаходимося на своєму рівні. Перед сезоном ми розуміли, що нам доведеться боротися за 6-7 місце в чемпіонаті. Це наш рівень. Не хочеться повторюватись, але наш бюджет поступається всім клубам Суперліги. Такі реалії. Але в той же час у порівнянні з минулим роком у нас зібралася дійсно конкурентоспроможна команда з великої літери.

Стосовно успішного старту сезону. По-перше, ми добре підготувалися, заклавши серйозну базу під час товариських турнірів. По-друге, ми не зустрічалися з фаворитами за виключенням «Прометею», який був не готовий до такого тиску. В дебютних іграх сезону ми дійсно виглядали зіграною і збалансованою командою. Те, чого більшості клубів просто бракувало. Ми чітко розподіляли сили, кожен гравець розумів свою роль і виконував певний обсяг, що й приносило позитивний результат. Потім гравці почали хворіти і втратили ритм, фізичні кондиції, які закладали більше місяця. Без фізики грати нашу агресивну форму захисту вкрай важко. Ми й відрізнялися від інших команд тим, що агресивно діяли по всьому майданчику – здвоювали «великих», грали агресивний hard hedge, double team. Це дуже енерговитратна форма захисту. Щоб вона працювала, необхідно мати відповідну фізичну підготовку.

У грі з «Будівельником» наче робили все правильно, але коли я передивився той матч ще раз, то помітив, що завжди чогось не вистачало. Десь пів метру не добігли, десь зробили неправильний вибір позиції. Все це на фоні втоми, просто фізично підсіли. Саме відсутність ігрової практики і фізичних кондицій далася взнаки в останніх поразках конкурентам – «Будівельнику» та «Харківським Соколам». Але також відзначу, що що кияни і особливо харків’яни провели свій кращий матч сезону саме проти нас. Готуючись до гри з «Харківськими Соколами», ми чітко бачили, що їхній відсоток триочкових по сезону – 26,7, а кидають вони 6-7 разів за матч. З нами вони кинули 33 рази з вражаючим відсотком 48,5. У найближчих іграх вони навряд чи зможуть це повторити. Але не тільки в цьому причина поразки. Вони зіграли більш дисципліновано в захисті та цілеспрямовано в нападі. Те ж саме було в грі з «Будівельником». До цього вони не демонстрували таких відсотків, а з нами влучили. Ці матчі нас навчили більше працювати, щоб захистити свій периметр. Тому що отримали ми дуже пристойно.

Теж саме якщо говорити про наші цифри та відсотки. Кидки з гри Джоша Форчуна в цих поєдинках 2/12 – у Києві і 4/14 в Харкові. Це не кращий скорер чемпіонату. Хоча до хвороби він дійсно був на висоті і за відсотком, і за своєю роллю в команді. Зараз, на жаль, трохи втратив свої кондиції. Я розмовляв з усіма гравцями персонально. Зрозуміло, що їм важко, це психологічна яма, яку подолати можна лише за рахунок перемоги. Але перемога не дається просто так. У Суперлізі немає слабких команд. Якщо ти не граєш на межі своїх можливостей, то результату не буде. Ми ніколи не вважалися командою високого рівня. Лише за рахунок своєї працьовитості, дисципліни та фізичних кондицій ми могли перемагати суперників.

Проте драматизувати ситуацію не хочеться. Нічого страшного не сталося. На фоні «Прометея» у другій зустрічі з ними виглядали доволі непогано. Прикро, що наші невдалі поєдинки припали на матчі з прямими конкурентами – «Будівельником» та «Харківськими Соколами», які навпаки видали свою кращу гру. Я вірю у хлопців та в нашу команду. Ніякої паніки зараз немає. Всі з розумінням оцінили ситуацію, знаємо, якому об’ємі треба працювати, щоб вийти на свій колишній рівень. Дехто втратив віру в свої сили. Проте з молодими гравцями треба працювати ще більше і додавати їм емоцій. Головне, щоб амбіції не притихали. За підсумком першого кола справді важко оцінити справжній рівень БК «Запоріжжя». Треба грати далі. Чемпіонат настільки непередбачуваний, що на прикладі будь-кого можна побачити ідеальний матч, а потім провальний.

Варто відзначити, що в цьому сезоні ми вгадали з усіма легіонерами. Ті фінансові можливості, які в нас є, дали змогу отримати дійсно класних гравців. Майка Кеффі взагалі вважаю одним з найрозумніших та найсильніших розігруючих цього сезону. Це та людина, яка завжди демонструє свій високий рівень – навіть якщо гра не йде у всієї команди або в ростері є тільки вісім гравців. Він стабільно віддає свою кількість передач, кидає з високим відсотком. Видно, що це командний гравець, який намагається підбадьорити і партнерів, і себе. Його рівень не викликає жодного сумніву. Щодо Джоша Форчуна. Якщо він у формі, то будь-якій команді його зупинити важко. Коли ні, то буває 2/12, як з «Будівельником». Зараз наше завдання повернути його віру в себе. Я йому пояснюю, що ти лідер і чим швидше це усвідомиш, тоді й з’являться перемоги. Повністю розкритися Аурімасу Маяускасу заважають постійні травми. Але я впевнений, що він ще засяє у всій красі. Так само я вірю і в наших українських гравців. Вірю в прогрес Дмитри Тихонова, вірю, що Тітов з Міхєєвим будуть не просто конкурувати за місце у складі, а почнуть нав’язувати конкуренцію гравцям суперників з точки зору здобуття результату. Ось з такими думками ми і підходимо до другого кола Суперліги Паріматч.