Відчутне послаблення ростеру, пов’язане з відсутністю хворих Андрія Грицака та Аурімаса Маяускаса, ще більше об’єднало командний дух запоріжців. Лише до середини стартової чверті «Миколаєву» вдавалося утримувати рівний рахунок. Ривок «Запоріжжя» 6:0, спричинений влучаннями Кеффі, Сізова й Форчуна, надав команді статус лідера, який гості протримали впродовж всієї зустрічі.
Якщо в стартовій чверті «корабели» за рахунок кращої гри на підбираннях трималися поруч – 19:21, то друга 10-хвилинка яскраво засвідчила злагоджений командний механізм БК «Запоріжжя»: лідером у показнику результативності був Майк Кеффі (10 очок), найкращим підбираючим – Олександр Сізов (4 підбирання), а найбільше асистів (4) віддав Іван Міхєєв. Запоріжці діяли злагоджено саме командно, що й призвело до 15 очок переваги ще до великої перерви. На окремо взятих відрізках лідерські якості сміливо брали на себе молоді гравці «Запоріжжя», тому і в захисті панував лад (35 пропущених очок), і в нападі рівномірно відзначилися всі, хто був на майданчику (50 очок). Як завжди, дуже своєчасно влучав «з периметру» Віталій Мальчевський. Його очки припали якраз на ключовий ривок у матчі, де помічниками виступили молоді Міхєєв, Тітов і Морозов.
Проте «Миколаїв» не полишав надії перевернути хід поєдинку. Настирний Кіт Омоера демонстрував відмінну результативність. Була підтримка і з боку місцевої молоді. Так, після дального влучання Вадима Заплотинського «корабели» наблизилися на відстань 10 очок. На момент завершення третьої чверті на фол-траблі у «Запоріжжя» опинився Роман Морозов, а Джош Форчун змушений був залишити майданчик після ушкодження.
Однак із поверненням у гру американець довів, що готовий завершити розпочате. У заключній чверті, коли Омоера ендваном спробував розбудити своїх партнерів, Форчун відразу відповів двома дальніми пострілами, які розбили останні надії «Миколаєва». Прекрасна командна перемога БК «Запоріжжя» над господарями – 90:66. Вже п'ятий матч поспіль підопічні Валерія Плеханова пропускають менше 70 очок, відмінний результат захисної роботи!
Цією перемогою запоріжці перебили унікальний рекорд «Київ-Баскета» цього ж сезону, який став найкращою командою після п’яти турів в історії Суперліги з показником 100% перемог і рекордної різниці очок «+106». Тепер наша команда перевершила цей рекорд. За підсумком п’яти зустрічей чемпіонату БК «Запоріжжя» має всі перемоги із загальною різницею очок «+110». Історичне досягнення!
Перший подвійний виїзд сезону для оновленої команди Валерія Плеханова довів, що “Запоріжжя” – це справжній боєздатний колектив. У скрутній ситуації, коли довелося грати без Грицака і Маяускаса, кожен демонстрував шалене бажання заради командного успіху. Так, за підсумком матчів з “Черкаськими Мавпами” і “Миколаєвом” свій прогрес наочно продемонструвала плеяда молодих гравців “Запоріжжя”: Міхєєв в обох іграх набирав по 10 очок, Тітов завершив гру з “Мавпами”, маючи результат ефективності 16 балів, а Морозов досяг особистого рекорду в поєдинку з “корабелами” (10 очок, 3 підбирання, 2 передачі = РЕ 17). Тренерський штаб, який провів колосальну передсезонну підготовку, зумів об’єднати навколо себе гравців заради спільної мети. Валерій Плеханов схвально відгукувався про людські якості легіонерів, ігрові так само відповідають високій оцінці. Вчинок Майка Кеффі, який присвятив перемогу в Черкасах Андрію Грицаку, свідчить про хорошу командну хімію і єдиний колектив. У “Запоріжжі” так само зробили акцент на досвідчених українських гравців, надавши їм абсолютно нову, більш відповідальну роль. У грі з “Миколаєвом” Віталій Мальчевський був просто незамінним на майданчику, провівши рекордні в своїй кар’єрі хвилини в Суперлізі – 37:11. До речі, попередня цифра найбільшого ігрового часу для Мальчевського була так само за період виступів у нашій команді: в сезоні 2016/2017 Віталій відіграв 36 хвилин і 48 секунд у матчі “БІПОЮ”. БК “Запоріжжя”, який називали чемпіоном “передсезонки” довів, що і в поточному чемпіонаті Суперліги ця команда гідна пошани збоку будь-якого суперника.
Наступний тур для нашої команди стане домашнім. 30 жовтня і 1 листопада запоріжці проведуть надзвичайно цікаві протистояння з ще однією командою, що не має поразок - «Київ-Баскетом» та грізним новачком Суперліги – «Тернополем».
Прес-конференція після матчу МБК "Миколаїв" - БК "Запоріжжя"
Майк Кеффі, захисник БК "Запоріжжя":
- Важкий виїзд для нас, але ми все одно хотіли дотримуватися свого плану щодо захисту. У перерві був великий розрив. Ми просто продовжували робити те, що повинні. Ми дуже добре почали сезон, здивували всю лігу своїм стартом. Особисто у мене в кожній команді є чемпіонські амбіції.
Валерій Плеханов, головний тренер БК "Запоріжжя":
- Ми готувалися дійсно добре в цьому році. У нас був час. Ми довго вибирали людей, на яких будемо робити упор. Не думав, що потраплю так точно. Те, що я хотів. Знову ж таки, я на кожній прес-конференції кажу, що не потрібно нас нікуди записувати. Ми міцний середняк. Просто стартували добре. Зараз в нормальній формі. Ми втратили двох "великих". Нам було дуже важко без Маяускаса і Грицака. В кінці шкода було дивитися на Мальчевського, він ледве ходив. Але не було заміни. Я радий, що хлопці, особливо молоді, повірили в себе. Мені сьогодні і не тільки сьогодні імпонувала гра Міхєєва, Морозова, Тsтова. Хлопці молодці. Вони ростуть. Повірили тільки тоді, коли в команді утворилася хімія, коли всі один одного підтримують, чого не було в минулому році. Я радий, що у нас такий колектив. Дуже важко грати. У нас і так не величезна ротація. Ні 12 гравців. Коли двоє основних випадають, дуже важко. Хлопцям вдячний за бажання боротися в кожному епізоді, навіть коли підсіли, втомилися. Форчун грав з ушкодженням коліна, сильний отримав удар. Дотерпіли, дотримали нашу систему. Я радий, що ми в черговий раз вийшли переможцями.
Емоцій від гри в порожньому залі немає взагалі ніяких. Я настільки засмучений цим фактом. Ми погано грали в минулому році. У Запоріжжі людей ходило трохи менше, ніж зазвичай. Дуже сильно переживав з цього приводу. Думаю, що в цьому році в Запоріжжі було б дуже багато людей, тому що навіть на вулицях зустрічають і вітають. Всі стежать. Якось цікаво, що ми поки в лідерах. Звичайно, незручно, незатишно, немає емоцій. Гра - це емоції. У залі "Миколаєва" емоцій завжди було за край. Господарям цього не вистачає, але і суперникам теж. Миколаївські вболівальники - великий подразник. Якщо команда сильна і з характером, то підтримка трибун навпаки заводить.