Logo text

Напередодні стартового матчу в сезоні з "Прометеєм" прес-служба БК "Запоріжжя" поспілкувалася з колишнім гравцем кам’янського клубу, який тепер отримав значно важливішу роль у новій команді. Кар’єра 33-річного Віталія Мальчевського – взірець для молодих гравців. Не маючи професійної підготовки на рівні дитячо-юнацької спортивної школи, він зумів яскраво засяяти в українському баскетболі на вищому рівні. У списку його здобутків немає випадкових клубів. Разом із "Дніпром" Vitaliy Malchevskiy виграв срібні медалі чемпіонату України, помстившись у півфінальній серії своїй колишній команді "Будівельнику", для якого виявився незатребуваним. Наступний сезон у складі "Хіміка" став найуспішнішим для Віталія Мальчевського – золоті медалі чемпіонату Суперліги та Кубок України. При цьому вихованець криворізького баскетболу залишився вірним своєму рідному клубу та радо прийняв пропозицію "Кривбасу", з яким спочатку завоював бронзу Суперліги, а потім вдруге пережив процес розформування команди. Наступний період кар’єри з кам’янським "Прометеєм" привів до чемпіонства у Вищій лізі і бронзових медалей Суперліги Паріматч минулого сезону. Тепер фартовий Віталій Мальчевський приєднався до БК "Запоріжжя" і вже зовсім скоро зіграє проти своєї колишньої команди.

– Які очікування від нового сезону Суперліги Паріматч, де буде рекордна кількість клубів, якісні легіонери та українські гравці, які повернулися з іноземних чемпіонатів?

– Сезон буде дуже цікавим, тому що більшість команд приблизно одного рівня. Є кілька фаворитів, які сильніші за ростером, однак боротися можна і з ними. Щодо нашої команди – то нам треба налаштовуватися серйозно на кожну гру, в турнірах ми довели, що можемо перемагати впевнено якщо буде відповідний настрій на результат.

– Чи є такий клуб в українській Суперлізі Паріматч, який ви вважаєте найбільш незручним суперником?

– Особисто для мене – це "Хімік". Вони роблять все чітко, злагоджено, кожен виконує свою роль. Все продумано до дрібниць – навіть яким повинен бути кут розташування ноги відносно відносно лінії під час кидка. У них дійсно гарна команда. Матчі Фіналу чотирьох Кубка України це довели.

– Скільки часу вам знадобилося на роздуми, щоб погодитись на пропозицію перейти до БК "Запоріжжя" ?

– День, два, не більше. Валерій Миколайович зателефонував мені в липні, сказав, що конкретну пропозицію зробимо наприкінці місяця. От як зробили, так і погодився одразу. Влітку я працював з тренером у Кривому Розі, тому приїхав підготовлений.

– У порівнянні з минулим сезоном у вас буде значно вагоміша роль в команді. Це зіграло ключову роль при переході з "Прометея" до "Запоріжжя"?

– Погоджуюсь. Протягом минулого сезону мені дійсно доводилося скучати за баскетболом. Зараз нарешті хочу отримувати ігровий час, сподіваюсь, що в "Запоріжжі" буду проводити на майданчику хоча б 20 хвилин ігрового часу. Тому що в минулому сезоні я грав мало і доводилося скучати за справжнім баскетболом.

– Як ви вважаєте, чому в "Прометеї" не вдавалося отримувати більше ігрового часу?

– На мою думку, тренер більше довіряв легіонерам. Навіть коли команда веде з різницею +40 очок, я з’являвся на майданчику в заключній четверті, грав 40 секунд і повертався на лавку. Тому ви розумієте чому потрібно було змінювати команду. Я задоволений своїм вибором, у "Запоріжжі" підібрано такий колектив, що я почуваю себе як вдома.

– "Прометей" для вас буде принциповим суперником у цьому сезоні?

– Хіба що з тієї точки зору, що це буде перша гра в сезоні. До цього треба ставитися серйозно й відповідально. Щоб ніякі зайві емоції та думки не заважали і не забирали концентрацію перед та під час гри.

– "Прометей" з кожним сезоном стає все сильнішим. Ви провели разом з ними два роки. Які слабкі сторони цього суперника могли б виокремити? І чи є вони взагалі?

– Є, ми розбираємо ці слабкі сторони. Усіх таємниць розкривати не буду, тренерський штаб ретельно готується до гри. Ми розуміємо, що розпочинати сезон матчем на виїзді з фаворитом дуже важко, однак і свої сюрпризи теж готуємо.

– Вам 33 роки, як вдається підтримувати себе у хорошій фізичній формі?

– Я не відчуваю, що мені 33. Бігаю, стрибаю, почуваю себе так, неначе мені 25. Нічого не змінилося. У плані фізичної форми все добре, з цим немає ніяких проблем. Готуюся до виснажливого сезону.

– У чому секрет "вічної молодості" вашого дального кидка?

– Мабуть через постійні тренування. Так вже сталося, що з дитинства кидок мені поставив мій батько. У подальшому я тренувався, вдосконалювався, працював, тому з'явився результат.

– Тепер, коли батько стежить за матчами і вашими дальніми влучаннями, порад уже не дає?

– Дає поради, завжди якісь поправки, любимо з ними обговорити деталі, нюанси. Все це зберігає якийсь додатковий інтерес до баскетболу. Майже нічого не змінилося.

– А ви пішли стопами свого батька і навчаєте кидку свого сина Данила?

– Йому зараз 5 років, у нас вдома є маленьке кільце, я показую йому як треба кидати, тримати м’яч, розташовувати руки. На дитячому рівні потроху працюємо.

– Ви любите подорожувати родиною? І скільки країн уже відвідав ваш син?

– Так, любимо подорожувати родиною, син побував в Іспанії та Італії. Після сезону ми завжди намагаємось кудись полетіти, подивитися світ, відпочити. Сину теж подобається подорожувати літаком, купатися в морі, басейні. Це літо, на жаль, стало винятком у плані відпочинку через зрозумілі причини.

– Ви один із рекордсменів української Суперліги за кількістю переходів з однієї команди в іншу. Відомо, що велике значення для результату має атмосфера в колективі. В якому клубі вам було гралося найбільш комфортно?

– У нас в "Запоріжжі" зараз дуже хороші хлопці, легіонери. Важливо, що не тільки якісні гравці, а й з порядними людськими якостями. У нас хороша атмосфера в роздягальні, за помилки ніхто не висловлює незадоволення, а навпаки – підтримуємо один одного. Також би відзначив приємний колектив у період моєї кар’єри в южненському "Хіміку".

– У передсезонних матчах БК "Запоріжжя" непогано себе проявив. Що підказує ваш досвід – чи зможе ця команда не просто потрапити в плей-офф, а й бути там конкурентоспроможною?

– Гадаю, що так. Якщо ми будемо виходити на кожну гру зарядженими, з повною енергією і самовіддачею, шанси звісно будуть. Ми вже показали це на турнірах, де грали без двох гравців основної ротації. Молоді хлопці виходять і вигризають в захисті, грають з шаленим бажанням. Головне, такий настрій демонструвати в кожному матчі. Сподіваюсь, що цей сезон сподобається запорізьким вболівальникам.



Профіль гравця.

Віталій Мальчевський народився 5 вересня 1987 року в Кривому Розі. Перший тренер – Олександр Мальчевський. Закінчив Криворізький державний університет. З 2005 року виступав за криворізькі команди КДПУ, «Кривбасбаскет», «Кривбас». Чемпіон УБЛ (2009 р.). У сезоні 2014/2015 років провів три матчі за столичний «Будівельник», 33 – за «Дніпро», у складі якого став віце-чемпіоном України. У сезоні 2017/2018 у складі южненського «Хіміка» виграв чемпіонські медалі та Кубок України. В минулому сезоні захищав кольори БК «Прометей», з яким став бронзовим призером Суперліги Паріматч.

Форвард. Майстер спорту України. Зріст – 203 см, вага – 98 кг

Профіль у Facebook: https://www.facebook.com/malchevskiy 

 Профіль в Instagram: @malchevskiy_v