Logo text

Стартове коло української Суперліги Парі-Матч минуло дуже швидко і в той же подарувало чимало сюрпризів. Рівень чемпіонату виріс, якісних легіонерів в Україні стало більше, відтак, улюблена гра мільйонів набирає новий виток у розвитку та популяризації. Поки у Суперлізі триває пауза, ми попросили головного тренера БК "Запоріжжя" Валерія Плеханова підвести підсумки стартового відрізку сезону для нашої команди.

– Валерію Миколайовичу, перед початком сезону ви говорили, що команді бракуватиме стабільності. З цим пов’язані результати команди на старті чемпіонату?

– Так, це було очікувано. Назву ще дві причини. По-перше, рівень чемпіонату серйозно виріс у порівнянні з минулим сезоном і рівень легіонерів відповідно. По-друге, у Суперлізі з’явилася фінансово сильна бойова одиниця – “Прометей”. Це бонус для нашого чемпіонату, але всім іншим командам стало важче. Я перед сезоном казав, що наша молода команда буде грати в такому стилі, що можемо обіграти будь-кого, а потім оступитися в будь-який момент. Вважаю, що в двох матчах ми не добрали очок. Провал стався в домашній грі з “Одесою”, ми не очікували такої фізичної сили їхньої передньої лінії. Нас просто протиснули. Могли зачепитися і в матчі з “Хіміком”. Коли ти регулярно програєш, то втрачається віра у власні сили. Тоді нам якраз не вистачило впевненості, яка була притаманна у минулому році якраз у цей період.

– Як прокоментуєте дебютний відрізок чемпіонату від наших легіонерів-новачків?

– Ви знаєте, що ми швидко розпрощалися з Херрісом. Це було рішення не тільки клубу, навпаки, скоріше самого гравця. Він відчув, що на цьому рівні ще не готовий грати, тому ми пішли йому назустріч і відпустили без будь-яких штрафних санкцій. Це було обопільне бажання. Що стосується інших хлопців. Проблема в тому, що вони теж тільки розпочинають свою кар’єри, і той тягар відповідальності, який на них впав, поки що їм не під силу. В окремих іграх вони виглядають непогано, але стабільності їм дуже сильно бракує. У минулому сезоні в нас були легіонери, які пограли в Європі – Хілл, Холтон, той же Пресслі, вони вже мали досвід і могли в якийсь момент зіграти як кажуть “на досвіді”. А зараз цього немає. Як українці, так і американці періодично випадають з гри. Ні тайм-аутами, ні зміна тактики сильно на них не впливає. Також треба сказати, що в інших клубах дуже сильні легіонери, тому наші американці іноді губляться на їхньому фоні. Я дуже розраховую на те, що ми візьмемо легіонера, який закриє нам позицію “великого”, тому що більшість очок ми пропускаємо із зони. Хочеться зламати цю тенденцію.

– Як проявили себе українські лідери та наша молодь?

– На жаль, жодної гри досі не провів Андрій Мироненко. Він тільки розпочав тренуватися і поки що невідомо коли набере оптимальну форму. Майже все перше коло відіграв з травмою Володимир Шевченко. Це заважало йому демонструвати ту гру, яка дуже допомагала нам у минулому році. Я дуже розраховую, що під час цієї паузи ми відновимо його фізичну силу та здоров’я, щоб знову побачити того Шевченка, до якого ми звикли протягом минулому сезону. Що стосується нашої молоді. Як я й казав, треба трохи почекати. Статус гравця Суперліги так просто не дається. Більшість не звертає уваги, що один з трьох наших молодих гравців постійно перебуває на майданчику. Якщо чесно, то це проблемно. Бо в окремий момент вони випадають і ми граємо чотирма проти п’ятьох. У бажанні, самовіддачі їм ти не відмовиш, єдине, що треба – це час для адаптації. Потрібно звикати і до ступеня контакту, і до швидкості прийняття рішень, і до тих легіонерів, з яким доводиться зустрічатися на майданчику. Але рівень їх працездатності високий, всі вони мають хист, тому після нового року хочу бажати повноцінної допомоги для нашого колективу. Подивимося, хто з них проявить себе краще, однак я розраховую на всіх. Якщо з нашої молоді виростуть гравці Суперліги, це сильно полегшить нам комплектацію на наступний рік і зробить нас сильнішими. Тим більше виховувати своїх завжди приємніше, тоді вони знають систему, твої вимоги і не потребують адаптації.

– У першому колі команда здобула одну перемогу в рідному залі ПС “Юність”. У другому – домашніх матчів буде більше. Розраховуєте, що власний глядач допоможе команді перебороти важкий період?

– Я хочу подякувати всім нашим уболівальникам, які продовжують в нас вірити, відвідують наші матчі і вірять до останнього. Так, хотілося б як і минулого року нікому не програвати. Я впевнений, що наш уболівальник – об’єктивний. Він розуміє, що тимчасові труднощі треба пережити. Як і раніше, за бюджетом ми – найскромніша команда в лізі. До всього іншого, ще й наймолодша. Так, нам не вистачає стабільності, тому ми можемо обіграти будь-якого суперника і будь-якому програти. Я казав про це і воно нікуди не зникне. Взагалі, вважаю цей сезон перехідним, однак ніхто не каже, що у нас немає завдань. Паралельно з цим ми робимо найголовнішу справу – прагнемо підготувати наших молодих хлопців до Суперліги. Дуже розраховую на повернення Андрія Мироненка, сподіваюсь, що нашого скромного бюджету вистачить на підписання ще одного легіонера, який зможе закрити позицію “великого”, і найголовніше – ми будемо працювати в десять разів більше. Під час цієї паузи ми залишилися фактично без вихідних. Намагаємося за рахунок колосальних фізичних витрат підняти власний рівень, у нас шкутильгає відсоток влучності, тому ми продовжуємо багато кидати. Все це повинно принести результат у другому колі, тим більше, що в грудні нам належить провести дуже багато матчів якраз у палаці спорту “Юність”.