БК “Запоріжжя” завершує ігровий тиждень без перемог. Та про який прихований потенціал нам каже третя чверть?
БК “Запоріжжя” – “Хімік”: 81:88 (20-29, 21-18, 26-16, 14-25)
БК “Запоріжжя”: Рендольф (22 + 5 підбирань + 6 передач), Кожемякін (16 + 4 підбирання + 4 перехоплення + 3 втрати), Сіммонс (13 + 8 підбирань + 3 перехоплення), Шевченко (11 + 7 підбирань + 3 втрати), Столлворт (8 + 3 підбирання + 4 передачі + 4 втрати + 3 перехоплення), Херріс (5 + 4 підбирання), Тітов (5 + 2 підбирання), Буц (1 + 2 підбирання)
Головний тренер: Валерій Плеханов
“Хімік”: Салліван (19 + 7 підбирань + 5 втрат), Вільямс (19 + 2 підбирання + 6 передач), Марченко (15 + 2 підбирання), Войналович (11 + 6 підбирань), Югба (8 + 4 підбирання), Ковальов (6 + 6 підбирань + 3 передачі), Горобченко (6 + 2 підбирання + 4 передачі), Рябчук (2), Козак (2)
Головний тренер: Віталій Степановський
Як і у п’ятницю з першої чверті домінування було за гостями. Але цього разу запоріжці в гарному сенсі були геть іншими. Неабияк вражало господарювання Брендона Рендольфа на чужому щиті. Він міг зробити два підбирання за одну атаку, результатом чого ставали зароблені очки, котрі не дозволяли южненцям значно відірватися в рахунку. Більш упертий та дорослий характер прослідковувався у Якова Тітова, котрий після двох фолів поспіль морально не зламався та знайшов шлях до кошика опонентів. Однак неймовірно холоднокровні та точні трюльники “Хіміка”, а також чудове виконання 2-очкових забезпечили підлеглим Віталія Степановського статус лідера перед перервою - 20:29.
Після перерви конкуренція зросла. Рендольф продовжив бути схожим на лютого хижака, коли “Запоріжжя” йшло у наступ. Також у цьому відрізку зустрічі відлік триочковим із боку господарів поклав Андрій Кожемякін (до речі як і в грі з “Одесою”). А ще нарешті прокинувся основний розігруючий нашого колективу – Лью Столлворт. Та все це було лише розігрівом напередодні того, що чекало на публіку по закінченні 15-хвилинної паузи, на яку підопічні Валерія Плеханова йшли все –ж у ролі наздоганяючих. Заділ опонентів у першій частинці гри не минув дарма.
На початку третьої чверті градус напруги не впав. Обидва колективи вгризалися в м’яч. Було все – за винятком головного баскетбольного нюансу… результативності. Влучність кульгала як у гостей, так і у господарів. Єдине, завдяки чому “Хімік” переважав – добре виконання штрафних. Так тривало понад три хвилини. Далі баскетболісти обох сторін почали трохи “пристрілюватися”. Зокрема порадував Андрій Кожемякін, який вже другий матч поспіль діє набагато впевненіше, ніж на старті Суперліги. Сьогодні окрім влучних кидків він відзначився і відборами м’яча. По-суті на певний проміжок часу Андрій став нашим лідером та допоміг скоротити відставання до 1 очка. А потім молодий Яків Тітов уперше вивів Запоріжжя вперед! Тоді в “Юності” стало гаряче! Господарі вхопили кураж. З’явилося відчуття, що швидкість наших гравців зросла втричі. А під кінець розпочалося те, завдяки чому всі ми любимо баскетбол. Божевільний трюльник знову таки Кожемякіна робить перевагу рідного клубу + 4! Потім Михайло Горобченко скорочує відставання двома кидками з лінії … Та невгамовний Андрій, користуючись мінімумом часу для останньої атаки, летить до ворожого кошика, асистує Сіммонсу і той встановлює підсумок третьої чверті – 67:63 на користь улюбленців місцевих фанатів.
На жаль казка з елементами “Disney” під назвою “Заводила Кожемякін” обірвалася, немов вимкнена електроенергія під час трансляції фільму. “Юність” із кінотеатру знову перетворилася на Палац спорту… жорсткого спорту, де працює не фантастика, а стабільність. Завершальна 10-хвилинка стала провальною для БК “Запоріжжя”. Андрій втратив кураж… а рідких очок легіонерів не вистачило для гідного конкурування з южненцями. Кінцевий рахунок – 81:88 на користь “Хіміка”.
Таким чином очікувані домашні матчі не принесли команді Валерія Плеханова жодної перемоги. Але подякуємо колективу за самовідданому працю, результатом якої сьогодні були незабутні емоції. Бажаємо терпіння та успіхів у прийдешніх битвах в рамках Кубка України.
Валерій Плеханов – головний тренер БК “Запоріжжя”
- Та просто все. “Хімік” грає в чоловічий, дорослий баскетбол. А ми десь між Вищою та Суперлігою. Можемо видати одну чверть добру, а потім три грати так, як зараз вміємо. Курс омолодження наклав певні обставини, ми весь час шукаємо п’ятого гравця, котрий має не випадати з ансамблю. На жаль поки-що це не виходить. Навіть у ту мить, коли Андрій Кожемякін видав відмінний відрізок, і перехопив і забив, завів команду… на початку четвертої чверті все повернув назад. Все втратив, все віддав, зробив навмисний фол. Та енергія, та хвиля, котра була, повністю згасла. Далі не вистачає концентрації. Я розчарований грою наших великих гравців. На жаль хлопці, які повинні закривати та не програвати сам на сам, все ще програють. Якщо маленькі зробили висновок і сьогодні в мене до них менше претензій, принаймні стосовно захисту, то до великий колосальні претензії. Мало того, що вони не захищаються зі своїм гравцем, вони ще й не страхують. І тут розбирати, працювати на тренуваннях – це одне… а виходимо на гру і все обертається з ніг на голову. Так, ми десь очікували, що нам буде важко. І молодь в обличчі легіонерів, і українців… але що настільки буде важко – вірилося з трудом. Але є те, що є. Можу сказати одне, що неможна вдома не влучати 12 штрафних. Просто неможна! Влучте свої штрафні і кінцівка була б іншою. Але не влучили. Висновок один – працювати й працювати. Керівництво вже сильно не задоволено. І вболівальники, котрих ми привчили до трохи інших результатів теж хочуть бачити інше. Якщо ви думаєте, що ми не хочемо … то насправді ми теж дуже хочемо. І я в першу чергу. Але маємо те що маємо. Повторюся – зараз про якісь зміни чи перестановки мова не йде. Мова йде про те, що треба більше працювати. Якщо варіант з роботою не дасть результату – ми перебудовуватимемо систему захисту, тому що те, що ми награємо на тренуваннях – в іграх не виходить. Не пройшло – тож треба змінювати. Що ж будемо змінювати. Дуже тисне результат. Програти дві гри вдома – торік ми собі такого не дозволяли. Але у виправдання скажу, що певний характер є. Ми хочемо, щоб наступного року і Тітов, і Міхєєв і Нємцу були гравцями ротації, котра даватиме результат. Ми зобов'язані не просто терпіти, а сприймати це, як належне. Ми навмисне йшли на цей крок. Так, звісно, був би Андрій Мироненко – було б легше. Але вже сталося, як сталося. Все-же наразі можу сказати - ми будемо працювати.
Ілля Нємцу – гравець БК “Запоріжжя”
- Коли професійний гравець хибить стільки штрафних і припускається стількох нерозумних, дитячих втрат, то важко розраховувати на перемогу.
Віталій Степановський – головний тренер БК “Хімік”
- Непроста перемога. Ми знали, що Запоріжжя не проста команда, а тим більше після домашньої поразки мотивовані вдвічі. Я намагався хлопців на це налаштувати. В принципі це вдалося. Був непоганий старт. Добра перша чверть. Я результатом задоволений, тим що ми виграли. Але якістю гри – не до кінця. Сьогодні був схожий сценарій на те, що було з “Прометеєм”. Гарно почали, а потім даємо супернику подарунки, котрі дозволяють команді повернутися. Безумовно запоріжці добре грають… і пік н ролли, і лоу пости, підбирають багато … але й ми самі даємо, не використовуємо десь бонуси, даємо опонентам підібратися до нас упритул. Але хлопці молодці. Треба зараз відпочити і готуватися далі.
Вадим Козак – гравець БК “Хімік”
- Припустилися дуже багатьох помилок. Десь не стояли на своїх правилах і тому вийшла важка гра. Але ми сконцентрувалися, слухали тренера, більш агресивно заграли в захисті… тому і досягли успіху.