Поразка, за яку не соромно: прогрес молоді, допомога Буца та "Херрісівська незгода" поступатися
12 жовтня 2019. “Дніпро” – БК “Запоріжжя” – 96:85 (25:23, 26:19, 21:22, 24:21)
“Дніпро”: Тимофеєнко (16 + 4 підбирання), Корнієнко (15 + 6 підбирань), Дугат (14 + 6 підбирань + 7 передач), Санон (14 + 5 підбирань + 4 передачі), Глєбов (12 + 5 підбирань), Чумаков (10 + 6 підбирань), Закурдаєв (8 + 3 підбирання), Фесенко (5 + 4 підбирання), Шундель (2 + 3 передачі), Коломойський.
Головний тренер: Денис Журавльов.
БК “Запоріжжя”: Сіммонс (14 + 4 підбирання), Шевченко (13 + 5 підбирань + 1 блок шот), Столлворт (13 + 5 підбирань + 5 передач + 2 втрати), Рендольф (13 + 5 підбирань + 2 передачі + 3 втрати), Херріс (9 + 4 підбирання), Міхєєв (8 + 3 підбирання + 2 перехоплення), Буц (8 + 2 підбирань), Нємцу (7), Кожем'якін, Тітов.
Головний тренер: Валерій Плеханов.
Перша чверть матчу вкотре підтвердила статус дербі між “Запоріжжям” і “Дніпром”. Попри те, що підопічні Валерія Плеханова не вважалися фаворитом зустрічі, вони швидко дали зрозуміти візаві про непоступливу налаштованість у сьогоднішній зустрічі. Якщо господарям знадобилося чотири штрафних, аби зробити рахунок 3:0, то гостям вистачило одного влучного дальнього кидка Лью Столлворта. Трюльником “душа Плеханівської команії” поклав старт ривку 7:0. Далі гра вирівнялась. Команди боролися м'яч у м’яч. Однак під кінець 10-хвилинки нашим хлопцям забракувало холоднокровності. Спершу Яків Тітов не реалізував вихід сам на сам із кошиком. Потім Андрій Кожемякін втратив м’яча, чим скористався Генрі Дугат і встановив підсумковий для цього відрізку зустрічі рахунок – 25:23 на користь “Дніпра”.
Початок другої чверті для гостей видався провальним. Запоріжці пропустили ривок 0:7. Такий заділ із боку “Дніпра” природно ускладнив життя нашому клубу перед другою половиною гри. На велику перерву підопічні Валерія Плеханова пішли з відставанням у 9 очок. Але паралельно з негативним розвитком подій можна було розгледіти й оптимістичні віяння в наймолодшому колективі Суперліги. Зокрема дуже радував Іван Міхєєв. Нещодавній гравець Вищої ліги двічі відзначився протягом цього відрізку матчу. Добре долучався до підбирань. Гідно виглядав сьогодні і Антон Буц. Його триочкові явно не сприймалися господарями як кидки останньої надії. Це були досить упевнені та підготовлені влучні постріли.
На старті третьої десятихвилинки підлеглі Валерія Плеханова розпочали роботу над помилками. Окрім капітана Володимира Шевченка та Лью Столлворта до скорочення відставання добре приклав руку ще один молодий українець – Ілля Нємцу. І в мить, коли ми ледь не наблизилися до візаві впритул, одному з лідерів БК “Запоріжжя” Володимиру Шевченку дають технічний фол. За кілька секунд таке ж “покарання” спіткало й керманича нашої команди. Власне після цього інтрига почала згасати. Команда Дениса Журавльова пішла у відрив. Востаннє більш менш близьку дистанцію гості розписали на другій хвилині завершальної чверті. Тоді відставання складало 6 очок. Але далі неозброєним оком помічалася втома наших гравців. Приціл збився. Конкурувати з відверто вищим на зріст опонентом стало вкрай важко. Валерій Плеханов шукав ротацію, втім це виявилось марно. Хоча знов-таки окремі моменти радували. Ще один трюльник записав до свого архіву Антон Буц. Ще кілька разів опонентський кошик вразив Ілля Нємцу. Мали місце дальні точні постріли. А Херріс знайшов у собі сили й для гумору. Саме жартом американець закінчив матч. Коли до фінальної сирени лишалося 13 секунд, м’яч був у руках Дугата. Часу на атаку у дніпрян було менше. Тож природно Генрі віддає м’яча Ламонтрею, щоб гра, в якій усе зрозуміло не затягувалась марними формальностями. Геть усі вже готувалися тиснути одне одному руки… всі… але не Херріс. Отримавши м’яча, наш легіонер побіг до незахищеного кошика господарів і бабахнув слем-данк. І статистам нічого не лишилося як зафіксувати дію Дугата, як “втрату”, а очки Ламонтрея як зарахований данк. Що ж можливо це просто жарт. Але знаючи баскетбольний менталітет американців та їхню нелюбов програвати, можемо припустити, що це виклик на матч-реванш і категорична незгода з тим, як розвивалися та завершились події в першому дербі “Дніпро” – БК “Запоріжжя”. Та поки-що – 96:85, перемога за “Дніпром”.
БК "Запоріжжя" виконав програму-мінімум і здобув одну перемогу в двох виїзних матчах і наступного тижня нарешті зіграє на власному майданчику. У п'ятницю 18 жовтня о 18.00 годині запоріжці зіграють з БК "Одеса", а у неділю 20 жовтня о 14.00 з чемпіоном минулого сезону южненським "Хіміком".
"Дніпро" - БК "Запоріжжя". Післяматчеві коментарі.
Андрій Кожемякін - гравець БК "Запоріжжя:
- Вважаю, що була добра гра. Ми трималися протягом всього протистояння. Ми були до нього готові, розбирали суперника. Розуміли, що буде складно. “Дніпро” не та команда, яка буде розслаблятися. Ми могли грати набагато краще. Та погано наразі розуміємо одне одного в захисті. Але сподіваюсь що незабаром усе налагодиться, саме в обороні. Бо в нападі ми забили 85 очок, на майданчику суперника. Це добрий показник. Але в захисті 96 - дуже погано. Працюємо далі. Отримали гарний урок.
Валерій Плеханов - головний тренер БК "Запоріжжя":
- Ну що, все заслужено, все закономірно. Дуже не сподобалось те, що ми допускаємо величезну кількість помилок у захисті. Андрій правий, у першій половині, всі великі перестали страхувати будь-які проникнення до нашої зони. Ми недостатньо агресивно грали на пік-н-роллах. Плюс молоді хлопці поки-що не справляються сам на сам з тим самим Глєбовим і це легкі очки. Ну що казати, якщо з нашої зони нам забили 48 очок. Якщо додати сюди 20 штрафних, то і говорити більше немає про що. Не вистачило грамотної та розумної гри. Такого гравця, як наприклад Холтон, який просто в потрібну мить усіх зупинить і скаже: “стоп хлопці! Давайте зіграємо трохи розумніше”. Дуже багато змазали вільних кидків. Хоча при цьому 85 очок – скаржитися на напад гріх. Проблему бачу глобальну, окрім системи захисту, в тому, що “Дніпро” сьогодні нас спіймав на нашому швидкому нападі. Як тільки ми припускалися помилки або пропускали м’яча в транзішені, ми одразу отримували легкі очки у відповідь. Шість або сім разів ми не зупинили гравця з м’ячем, який від кошика до кошика з дриблінгом проходив забив, або забивав 2+1 … те, про що весь тиждень говорили – не допустити такі речі! На жаль не вийшло. І треба сказати, що різниця в габаритах настільки значуща, що в принципі – 2 підбирання вважаю не гіршим варіантом. Будемо працювати. Наступні дві гри дякувати Богові у нас вдома. Бо три з чотирьох ми грали на виїзді, це дуже важко. Тим паче дві з прямим конкурентами між собою. Команди, котрі претендують на медалі цього року. А ми працюватимемо над собою та будемо потроху підтягуватися до них.