Logo text

Новорічне інтерв'ю з захисником "Запоріжжя" Станіславом Овдєєнком.

- Новий рік для мене, одне з найвеселіших свят, яке ми завжди очікуємо з нетерпінням, зустрітися з сім’єю, дітьми, хрещеними. Новий рік ніколи у нас тихо не приходить. Завжди гучно і весело. Особисто я намагаюся провести час і з сім’єю і з друзями. Навіть перевдягнутися Дідом Морозом і своїм похресникам зробити сюрприз. Мені майже завжди щастило, що на Новий рік мав кілька вихідних і завжди зустрічав Новий рік вдома, у Запоріжжі.

- Як воно, перевтілитися у Діда Мороза?

- Неймовірно! Кілька років тому я заїхав у гості до Сашка Рибалки, привітав його доньку Олесю, потім поїхав до Яши Змітровича, у нього дві доньки. Спробував їх розвеселити, але вони були настільки здивовані, що прийшов сам Дід Мороз, що навіть не одразу пригадали віршики про Діда Мороза, аби отримати цукерки. І навіть не здогадалися, що то був я.

- Коли самі зрозуміли, що Дід Мороз - це казковий герой?

- Навіть не пригадаю, коли це відбулося. Але розчарувань з цього приводу ніколи не було.

- У Новорічне диво, тим не менш, продовжуєте вірити?

- Обов’язково. Щоправда у Різдвяне диво я вірю більше, ніж у новорічне, але все одно це магічне свято, оточене щирістю і позитивом.

- У приготуванні новорічного столу участі не берете?

- Особисто я - ні. У мене і мама, і теща, і дружина  створюють кулінарні шедеври. У нас у цьому плані бувають тематичні зустрічі Нового року. Наприклад, минулий Новий рік ми зустрічали у французькому стилі, і страви відповідні. А позаминулий новий рік – це  була гавайська вечірка! Цього року у нас суто українська тематика, дрес-код. У вишиванках. Буде акцент на нашу улюблену кухню, українську.

- І напої теж будуть українські? Без келиху шампанського чи робите виключення для новорічного свята?

- У нас склалася добра традиція. Першого січня опівдні ми з друзями виходимо на післяноворічну пробіжку. По проспекту Леніна біжимо і демонструємо, що ми зустрічаємо Новий рік так, щоб після новорічної ночі вийти і зарядити усе місто бадьорістю. Цього року вже вчетверте побіжимо. Це не зовсім баскетбольна тусівка, хоча колишні спортсмени серед нас є. Але, цього року до нас планує долучитися Стас Дикий (центровий БК "Запоріжжя" - авт.). Це символічна пробіжка, без спроб ставити рекорди, а сам факт продемонструвати, що ми тверезо зустріли, а нам все одно весело! Біжиш якихось 15 хвилин, а заряджаєшся енергією надовго. Збираємося на Фестивальній площі, розігріваємося, і мерщій до бульвару Шевченка. У деяких перехожих це викликає шокову реакцію. А буває, приєднуються люди, і машини сигналять. Підтримують, мовляв – ми з вами! Нас таких близько 50-ти збирається.

- Щоб ви побажаєте собі і прихильникам баскетболу у Новорічну ніч?

- Новий рік для мене – це час поставити мету. Тому я хочу побажати людям ставити мету і позитивно сприймати життя. Намагатися йти до мети. Хочу побажати нашому баскетболу, який ми усі любимо, щоб нові сотні і тисячі людей приходили до залів і займалися улюбленою грою, приходили підтримували баскетболістів, і отримували справжню насолоду від баскетболу, і коли самі грають, і коли приходять на трибуни вболівати за улюблені команди.

- І коли ви ставите мету, впевнені, що зможете її досягнути?

- Так, тим більше така магія у Нового року. Він дає заряд дії для втілення мети у життя.

- Ваша мета пов’язана з баскетболом, чи з чимось іншим у житті?

- І з баскетболом, і з чимось іншим.

Сайт ФБУ