Останній матч чемпіонату суперліги Парі-Матч у поточному році запорізькі баскетболісти проводили в гостях у представника чільного квартету. Тим не менш, у стартовій чверті гості, серед яких змістовною грою відзначалися Антон Буц і Юрій Кондраков, чотири рази вели у рахунку, досягши найбільшого відриву (18:13) на 8-й хвилині зустрічі. Однак на перерву з високо піднятою головою пішли миколаївці (22:20), яким вдалося виграти й боротьбу за відскоки – 14:12.
Друга десятихвилинка нагадувала гойдалки, настільки високо обидва суперники піднімалися, а потім низько падали. Спочатку господарі, узявши на озброєння триочкові кидки, зусиллями головним чином Онуфрієва і Носкова довели свою перевагу до 15 пунктів (39:24), що дало підставу коментаторові зустрічі стверджувати, що гості «попливли». Але досить швидко запоріжці скоротили відставання до 7 очок, і рахунок 54:46, за якого суперники пішли на велику перерву, обіцяв збереження інтриги у матчі.
Втім, перші п’ять хвилин третьої чверті знову пройшли за домінування команди Володимира Поляха, яка залишилася вірною тактиці атак здалеку. Її успішно засвоїли екс-запоріжець Денис Носков і Олексій Онуфрієв. Після чергового «трюльника» у виконанні останнього відрив миколаївської команди сягнув 23 пунктів (71:48).
Втім, у заключній чверті приємно здивував Олексій Щепкін, якому кортіло стати автором бенефісу напередодні власного дня народження. Раз за разом його кидки з гри досягали мети, а, намагаючись нейтралізувати цього гравця, господарі перевищували межі дозволеного. Саме після двох реалізованих Щепкіним штрафних кидків відставання гостей скоротилося до 5 (!) пунктів – 70:75. Однак зусилля Олексія не були підтримані його одноклубниками, зокрема Валерієм Анісімовим, який, відверто кажучи, «провалив» звітну гру. Тож перемога МБК «Миколаїв» була цілком закономірною й викрила численні прогалини у грі запорізької команди як в атаці, так і в захисті.
Валерій Плеханов, головний тренер "Запоріжжя-ZOG":
- Команду "Миколаєва вітаю з перемогою. Сьогодні була шикарна підтримка уболівальників, приємно грати в такій атмосфері. Що стосується нашої команди - не вийшло показати себе протягом більшої частини гри. Ми добре готувалися до цієї зустрічі, розбирали відео. Все, що потрібно було зробити для того, щоб виступати на рівних з суперником або перемогти, ми зробили. Знову ж таки, потрібно констатувати факт - 5 з 11 чоловік просто не потрапили в гру. Чому так сталося, не можу пояснити. Якщо по Нікітіну у мене ще є якесь то пояснення, він вийшов грати з температурою, то по всім іншим гравцям нічого незрозуміло.
Трішечки піддаються гравці психологічному тиску. Трохи зал пошумів і ми пропускали якісь ривки суперника. Я пов'язую це виключно з тим, що немає досвіду у гравців. Така величезна кількість швидких відривів у суперника - наслідок нашої неорганізованості в нападі. Майже 90% наших провалів в атаці закінчувалися набором очок гравцями "Миколаєва". 54 очка пропустили в першій половині, причому такі ривки ми дозволяємо суперникам вже не перший раз. Ми хотіли показати характер. Будемо розбиратися, чому не вийшло.
Нам не вистачило двох нюансів, щоб наздогнати суперника. Перший - у нас немає досвідченого заднього, який здатний уникнути біганини, яка у нас періодично виникала. Другий - дисципліна. Тобто два гравці в цій позиції не виконали установки. Поки вони виконували вимоги - всі кидки "Миколаєва" були в метрі від триочкової лінії, вони розташовувалися в правильному місці на підборі. Коли підібралися в рахунку почався провал - давали по три-чотири підбори поспіль забирати на своєму щиті, неправильно ставили спину. Плюс іноді потрібно було уповільнити гру для того, щоб гравці видихнули, організували пару правильних атак і тоді могли б уже бути якісь реальні шанси на перемогу.
Друга чверть була об'єктивно провалена всією командою. Була провалена установка по захисту. Якщо в третій і четвертій чверті ми пропустили 18 і 15 очок, то в другій 32, причому нічого не можна було зупинити. Два тайм-ауту полетіли в пісок, ніяк не вдалося вплинути на хід гри. Досвід ми набираємо, але, на жаль, це не дає результат. Дуже прикро за запорізьких уболівальників. У нас відверто слабка команда і на це є ряд причин. У нас, напевно, самий мінімальний бюджет за останні 20 років. Вичавлюємо із хлопців все, що можемо.
За рівнем ми, якщо чесно, десь на рівні "Політехніка", може трохи краще чи трохи гірше. Хотілося б, щоб завжди були такі ігри, як у гостях з "Дніпром", коли ми могли виграти. Але не вистачало ротації і дисципліни. Як я і сказав, нам не вистачає першого номера, який здатен зупинити темп. Ми збиваємось на швидкі атаки, які закінчуються втратами і легкими очками суперника. Сьогодні гра була зроблена в другій чверті. Взагалі, можна було говорити про якісь шанси, якби в нас було ще два-три гравці в ротації.