Офіційний сайт баскетбольного клуба ЗАПОРІЖЖЯ

Новости

РЕВАНШ, ЩО СТАВ ПЕРШОЮ ВИЇЗНОЮ ПЕРЕМОГОЮ

«ПОЛІТЕХНІК» (Харків) – БК «ЗАПОРІЖЖЯ-ZOG». 76:84 (26:27, 16:18, 9:23, 25:16). Харків. 8 грудня. ФСК «Олімп». 300 глядачів.

Судді: О. Доценко, С. Тесленко, Д. Поворознюк.

«ПОЛІТЕХНІК»: Козлов (6), Рочняк (13 + 6 підбирань), Вуйович (16), Йованович (24), Барнс (11 + 7 передач); Кузнєцов, Рудаков (2), Остоджич, Тарасенко (4 + 8 підбирань).

БК «ЗАПОРІЖЖЯ-ZOG»: Щепкін (21), Ткачук (17 + 6 передач), Нікітін (6), Овдєєнко (8), Анісімов (9 + 5 підбирань); Ясиненко, Кондраков (4), Кожем’якін (6), Буц (10 + 6 підбирань), Ворнік (3).

Кидки з гри: 2-очкові – 15/42 – 23/42; 3-очкові – 8/21 – 5/14. Штрафні кидки: 22/25 – 23/30. Підбирання м’яча: 21/18 – 20/12.

ПОВНА СТАТИСТИКА МАТЧУ

Цей матч команда Валерія Плеханова розглядала не тільки, як можливість потенційного реваншу за домашню поразку в першому колі, а й поєдинок, у якому запоріжці плекали надію здобути, нарешті, першу виїзну перемогу. Прямо скажемо, завдання – не з легких, якщо зважити на кадрові проблеми запорізького клубу (гостям поки ще не може допомогти основний розігруючий команди Павло Буренко). Втім, схожі проблеми переслідують сьогодні й харків’ян, які задіяли у звітній грі на одного гравця менше, ніж запоріжці.

Те, що характер матчу буде дуже принциповим, стало зрозуміло вже у першій чверті. Не встигла хвилинна стрілка годинника здійснити перший оберт, як на табло засвітилися дві «трійки». А потім гості, серед яких двома влучаннями з-за дуги відзначився Ернесто Ткачук почали віддалятися, і коли відрив досяг 6 пунктів, наставник «Політехніка» Тимур Арабаджі змушений був узяти тайм-аут. Втім, до середини чверті за рахунок активності Антона Буца, Станіслава Овдєєнка та Олексія Щепкіна перевага БК «ЗАПОРІЖЖЯ-ZOG» досягла 9-очкової позначки (17:8). Господарі відповіли двома результативними атаками у виконанні Антона Рочняка, і вже Валерію Плеханову довелося повертати своїх підопічних у гру. Однак до кінця десятихвилинки рахунок двічі ставав нічийним, а навіть стовідсоткова реалізація штрафних кидків Ансімовим і Ткачуком не дозволила гостям відновити комфортну перевагу – «трюльник» у виконанні капітана «Політехніка» Романа Козлова дозволив звести її до мінімуму – 27:26.

У другій чверті суперництво на ігровій арені ще більше загострилося. Двічі здавалося, що харків’янам вдалося внести злам у гру, коли вони виходили вперед – 28:27 і 42:41, але на велику перерву команди пішли за триочкової переваги гостей (45:42), яку їм забезпечили результативні атаки капітана запорізької команди Станіслава Овдєінка та Ернесто Ткачука, який встиг назбирати 12 очок. На 2 пункти менше було в активі сербських легіонерів «Політехніка» Ніколи Вуйовича та Вука Йовановича.

Третя чверть засвідчила цілковиту перевагу команди Валерія Плеханова, чия перевага під кінець цього ігрового відрізку сягнула 17 (!) пунктів. А заключні десять хвилин стали маленьким бенефісом Олексія Щепкіна, який вів цікаву суперечку за лідерство серед бомбардирів зустрічі з Йвановичем. Останній у підсумку набрав 24 очки, Олексій – 21. А найкориснішим гравцем матчу з 25 балами ефективності судилося стати Ернесту Ткачуку, який і власноруч досяг успіху в атаках, і справно постачав одноклубників передачами, які ставали результативними, а також своїми перехопленнями м’яча чотири рази зривав наступ суперника.

Залишається побажати нашій команді, щоб реванш у Харкові мав продовження у сусідньому місті, де вже в неділю запоріжцям протистоятиме більш грізний опонент – беззаперечний лідер чинного сезону «Дніпро».

ФОТОГАЛЕРЕЯ МАТЧУ

Коментарій після гри Валерія Плеханова:

- Вітаю вас з таким залом. Наявність таких умов в сучасній баскетбольної Україні просто чудо. Дуже приємно тут грати, дуже приємна атмосфера, шикарні роздягальні, прес-центр, тобто організація цього матчу на найвищому рівні.

Що стосується наших планів? Якби ми закінчили так як це було на початку четвертої чверті - 20 очок і не мучилися, то, напевно, був би більше задоволений. У нас не все вийшло. Знову програний підбір. Хоча в основному установка була не дати других шансів, забрати хоча б свій щит - не вийшло. На жаль, трохи краще ротація, але ви бачите, всього 8 осіб. Тому були такі ривки, коли ти три чверті виграв, в четвертій чверті все одно не вистачає, особливо, коли отфолився Анісімов та Буцу довелося закривати позицію великого, граючи без замін - природно це дуже важко. Поки однаково добре в нападі продовжує грати Ткачук ...але не знаю, як переконати цього гравця, що має шикарний пас, шикарне бачення майданчика, але абсолютно не грає в захисті. Другий раз з ним стикаюся, перший раз це було в "Дніпро-Азоті" і з тих пір мені дуже прикро, що напад пішов в гору, але захисні дії просто потворні. Тільки через те, що його гравець в останній чверті забив п'ять трьох по-моєму, відбувся такий міні-ривок, який закінчився майже нервовою кінцівкою. Хоча установка була на всю четверту чверть - пустити гравця в прохід, але не дати кинути триочковий. Дуже важко працювати, коли з першого разу не все розуміють те, що ти хочеш.

Позитивне всього одне ... 7-8 місце не принципово. Важлива психологія. Принципово, коли ти програєш 5-6 ігор поспіль, просто щось виграти, повірити в те, що ти можеш грати на цьому рівні і ти можеш перемагати. Так, у нас були хороші ігри, могли зачепити десь "Будівельник", може "Черкаські Мавпи", може "Миколаїв" і так далі. Але може це умовний спосіб, тобто це не цікаво. Цікаво, коли в графі перемоги з'являються бали і тільки тоді хлопці починають вірити в себе. Мені приємно, що сьогодні була команда, що сьогодні команда згуртувалася, що не було всередині команди чвар. Всі працювали на результат і все вийшло. Хоча ми не спокушаймося, ми знаємо, що рівень нашої гри дуже низький і вся наша задача якомога ближче до весни вийти на оптимальний рівень.

У нас дуже важкий подальший розклад - у нас дві гри з "Дніпром" - післязавтра в Дніпрі і через чотири дні на Кубок. Приємного мало. Але при цьому ми налаштовуємося, будемо грати в свою гру. Зрозуміло, що команди на різних полюсах. Зрозуміло, що у них будуть настрій взяти реванш, єдина їхня поразка в Запоріжжі - все це ми прекрасно розуміємо. Але завдання грати в свою гру і з кожною грою додавати в захисті і в нападі і в командних взаємодіях. Дуже не вистачає Буренко. Він найдосвідченіший гравець, який повинен допомагати. Я пам'ятаю ми тут грали у вас передсезонний турнір, коли Паша в принципі один обіграв всю команду і мені просто не вистачає людини, мало того що він моторчик, він просто напросто чітко виконує завдання, які ставляться тренерським штабом.