Logo text

БК «ЗАПОРІЖЖЯ-ZOG» - БК «БІПА-ОДЕСА». 59:67 (16:18, 12:20, 9:11, 22:18). Запоріжжя. 30 листопада. Палац спорту ПАТ «ЗАБ». 800 глядачів.

Судді: М. Амбросов, С. Чайковський, В. Хоменко.

БК «ЗАПОРІЖЖЯ-ZOG»: Щепкін (15), Буц (2 + 7 підбирань), Ткачук, Нікітін (3), Овдєєнко (10 + 8 підбирань); Ясиненко (2), Кожем’якін (9), Ворнік (15), Анісімов (3). 

БК «БІПА-ОДЕСА»: Танкслі (15), Луценко (13), Артамонов (13 + 8 підбирань), Кривцов (4 + 7 підбирань), Тищенко (5 + 9 підбирань); Ходов, Бєліков (3 + 8 підбирань), Алфьоров (2), Тихонов (4), Волчанов (8).

Кидки з гри: 2-очкові – 16/46 – 22/44; 3-очкові – 2/21 – 3/12. Штрафні кидки: 21/27 – 14/25. Підбирання м’яча: 23/19 – 32/13.

Повна статистика матчу

Дев’ятнадцятиденна перерва в чемпіонаті Суперліги Парі-Матч, здається, не пішла на користь підопічним Валерія Плеханова. У всякому разі, на таку думку налаштовує побачене у Палаці спорту ПАТ «ЗАБ» останнього листопадового дня. Щоправда, треба зважити на те, що за станом здоров’я того вечора не могли допомогти своїм одноклубникам два провідні гравці задньої лінії атаки – Павло Буренко та Юрій Кондраков. Втім, і одесити не задіяли двох виконавців – Микиту Воєводу та Євгена Балабана.

Тим не менш, гру активніше розпочали гості. Рахунок уже на 1-й хвилині відкрив Максим Луценко, і, хоча невдовзі його запорізький тезка Нікітін встановив рівновагу, до середини стартової чверті перевага одеської команди зусиллями того ж Луценка, Артамонова та Кривцова досягла 8 пунктів (12:4). Лише під завісу 10-хвилинки господарям вдалося скоротити відставання до 2 очок, і, якби ще Нікітін поцілив у кошик з-за дуги, вони взагалі пішли б на першу перерву в піднесеному настрої.

Додавав оптимізму фанам запорізького клубу і початок другої чверті: на 2-й хвилині на табло світилися дві двадцятки. Однак надалі хід зустрічі проходив під диктовку команди Вадима Пудзирея, максимальна перевага якої складала від 10 до 14 пунктів. Два тайм-аути, до яких вдався Валерій Плеханов, змінити ситуацію не допомогли. На велику перерву суперники пішли за рахунку 38:28 на користь гостей, серед яких найкращі показники на той час мав Максим Луценко (11 очок). Цьому показнику значно поступалися досягнення кращих бомбардирів запорізької команди – Олексія Щепкіна і Євгена Ворніка (по 6 пунктів). Побіжний погляд на протокол засвідчував, що запоріжці поступалися суперникам не тільки за набраними очками, а й у боротьбі за відскоки м’яча – 17:22. На невеселі роздуми наводив і «нуль» у стовпчику реалізації дальніх кидків (вісім спроб виявилися марними). Ну як не пригадати, що колись це була грізна зброя запорізької команди.

Під час великої перерви глядачі переважно залишалися на своїх місцях і з цікавістю спостерігали за традиційним конкурсом кидків за участю юних уболівальників. Перемогу святкував 14-річний Кирило Шанін.

А потім увага всіх була прикута до подій, що розгорнулися у третій чверті, Одеські баскетболісти трохи загальмували свою переможну ходу, чим скористалися їхні опоненти. Але найбільше, що вдалося зробити господарям, - скоротити відставання до п’яти пунктів (35:40). До останньої перерви перевага гостей знову зросла до 12 очок – 49:37.

Початок заключної чверті ознаменувався першим «трюльником» господарів, автором якого став Євген Ворнік. Через дві хвилини його приклад наслідував капітан команди Станіслав Овдєєнко. Йшла 34-а хвилини зустрічі, табло засвідчувало 10-очкову перевагу гостей, тож запоріжцям  залишався певний шанс перевести гру хоча б в овертайм. Їм пощастило знову скоротити відставання до 5 пунктів (59:64), а на більше не вистачило ані часу, ані сил, а, головне, бракувало майстерності та вольових якостей.

Хочеться побажати, щоб ця невдача не завадила підопічним Валерія Плеханова у бойовій готовності підійти до суботнього матчу з южненським «Хіміком». 

Повна фотогалерея матчу

Юрій Кондраков, захисник БК "Запоріжжя-ZOG":

- Дві перші чверті ми провалили в захисті, взагалі нічого не потрапили в атаці. Було 0 забитих триочкових. У другій половині зіграли краще в захисті, але відсоток точності все одно залишав бажати кращого. Коли скоротили відставання до шести очок, у нас не виявилося лідера, який міг би взяти на себе гру. Я сподіваюся, що відновлюсь вже до наступної зустрічі проти "Політехніка" і зможу грати.

Валерій Плеханов, головний тренер БК "Запоріжжя-ZOG":

- Почну з того, що у мене крайня ступінь розчарування цим матчем. Перші дві чверті взагалі нічого не показували з того, про що домовлялися в плані захисту. Захист в третій і четвертій чверті - єдине, що можна занести в актив. Всього одна ключова цифра - 18/67 реалізація з гри. Я такої цифри ніколи не бачив, якщо чесно. Якщо так грати в своєму залі, то ні в якої команди з таким відсотком не можна виграти. З 21 виконаного триочкового кидка 12 були вільними. Мені просто нема чого додати. Ми не забивали не тільки триочкові, але і м'ячі з під кільця. У мене просто немає цьому пояснень. Я не розумію що відбувається.

18 з 67 - це вся характеристика гри, все інше не має ніякого значення. Жодна команда з таким відсотком не виграла б, як би вона не захищалася. Якщо ви звернули увагу, то у нас сьогодні була вузька ротація. Ясиненко не до кінця відновився, у нього розтягнення литкового м'яза. На жаль, в такій щільній грі, з хорошою задньою лінією як у нашого сьогоднішнього суперника, Ткачук просто не готовий грати. Просто не готова людина грати. Ми його брали за диригентські здібності, але він взагалі не грає в захисті. Той же Анісімов на швидкості не встигав, коли йому не протистояли великі центрові. Кожем'якіну можна занести в актив старання в захисті, але те, що він творив в нападі - страшно говорити. Мені немає ким замінити Кожем'якіна.

Ми готувалися до сезону в такий спосіб - Буренко основний розігруючий, Теряник - другий, Кожем'якін - третій. Кондраков повинен був грати на позиції другого номера. Ні про яких Ткачуків і всіх інших мова взагалі не йшла. Теряник отримав травму і вибув до кінця сезону. Буренко відіграв півматчу за два кола. Маємо те, що маємо. Зовні організація нападу виглядає просто жахливо, але це все одно не пояснює реалізацію 18/67 з гри. Ми старанно працювали останні два тижні. Ми кидали стільки ... Ми буквально жили в цьому залі два тижні. Я ніяк не можу пояснити те, що сталося. Просто не можу.