Logo text

У матчі Першої ліги "Запоріжжя-2-ЗНТУ" – "Краматорськ-ДЮКФП" (104:74) гравець господарів Віталій Биков досягнув рекордних статистичних показників, зробивши квадрупл-дабл: 14 очок, 13 підбирань, 12 перехоплень, 11 передач. Рідкісний результат коментують сайту ФБУ сам автор досягнення і тренер лідера Першої ліги Кирило Вікторов.

Кирило Вікторов:

- Чи можливо було очікувати такого здобутку?

- Теоретично усе можливо. Не можу сказати, що наш суперник у цьому матчі, Краматороськ, був надто слабким, ні. Тим не менш до цього квадрупл-дабл ще ніхто не робив. Напевно, зірки зійшлися. Якщо у першій половині хлопчина зробив дев’ять перехоплень, вже. Це високий показник. А у підсумку 12 перехоплень в його активі. Старався, бився у захисті, десь трохи пощастило. Тут же ж теж є певна доля везіння. Десь пішов на перехоплення, перехопив. А потім вже коли він подивився після першої половини статистику, а у нього було під 10 підбирань, під 10 передач, 9 перехоплень, тоді вже він хотів конкретно зробити квадрупл-дабл. Я в кінці його посадив, бо вже було десь тридцять очок різниці, і він все одно попросився вийти. Просився у бій. Я його випустив, може він ще раз підібрав, і ось результат.

- Може після таких матчів на нього зверне увагу головний тренер першої команди Дмитро Щиглінський?

- Він і звертає увагу, завжди слідкує за нашими іграми. А Віталій тренується з першою командою. І Вадим теж – два брати у нас грають.

- Зарано йому ще виходити до першої команди?

- Він у першій команді і минулий сезон увесь був. Тренується там, грає за другу команду. Грати чи не грати – це вже від тренера першої команди залежить.

- А у нього там жорстка конкуренція?

- Звичайно, на його позиції 1-2 номера грають Буренко, Кондраков, Теряник. Буренко і Кондраков грають стабільно, отримують ігровий час. Зрозуміло, Буренка брали під результат, Кондраков дуже непогано виглядає. На мій погляд. А потім вже може час дійти і до Бикова. Ну, у Дніпрі його випустили. Коли вже вони більше 15 очок програвали, він чотири хвилини зіграв, у Луцьку зіграв трохи.

- А коли випускають на пару хвилин, відчувається хвилювання?

- Звичайно, коли ти 35-36 хвилин сидиш, а потім тебе випускають в кінці, ти не розіграний, холодний, виходиш з лавки, зрозуміло, важко так входити у гру. Але усі з цього починали. Усе залежить від нього.

Віталій Биков:

- Я просто робив свою справу і раптом мені кажуть – ти йдеш на рекорд! Ого, - думаю.

- Під час гри статистику відчуваєш, бачиш, що у тебе йде гра, вдається і перехопити, і віддати  і закинути, і підібрати?

- Гру відчуваю, статистику не рахую. Лише коли передачі віддаю, можливо. А так усе на автоматі. Граєш у захисті - треба перехопити. Стараюся працювати на максимумі, і усе. Швідкість прийняття рішень має бути високою. Мене дуже порадувала ця статистика, відверто кажучи.

- З такою статистикою можна тепер будувати далекоглядні плани. Яку найближчу мрію можна здійснити?

- Поки важко сказати. Ще цей рік треба прожити, якось відіграти  ще. А так? Ну, хотілося б десь за кордоном пограти, за команду Євроліги, Але ж це усе мрії, треба для цього працювати і працювати.

- Оминути першу команду Запоріжжя-ZOG не вийде?

- Звичайно, хочу до першої команди пробитися. Це було б ідеально. Я цього прагну.

- Тренер Кирило Вікторов розповів, що тебе потроху вже випускають. З Дніпром, з Волиньбаскетом свої пару хвилин ти отримав.

- Коли виходиш на пару хвилин – це не те. Хочеться більше відпрацювати, більше допомогти. А від того, що ти виходиш на дві – три хвилини, це взагалі – ну що таке дві хвилини?

- Знаєш, як Валерій Леонтьєв, був такий артист, співав: "Три хвилини триває пісня". Можна таку пісню "проспівати" за три хвилини!

- (посміхається – ред.) Можна. Проспівати можна, а грати хочеться більше часу.

- Хто тебе навчив грати у баскетбол.

- У ДЮСШ-12, у Запоріжжі, потім дубль, потім вже близько 4-х років тренуюся з першою командою, з 16-ти років. Зараз мені 20, 13 з них я займаюся баскетболом. Першим тренером є мама, Анжеліка Фоміна. Вона раніше баскетболісткою була, грала у бердянській Чайці. Вона у школі тренувала, ми з братом разом займалися, а потім вже до ДЮСШ запросили. Ірина Олегівна Савченко нас потім тренувала. А далі вже пішло, поїхало, по накатаній. Саме собою.