«На жаль, коли я займався баскетболом у дитячий школі, то до нас ніколи не приходили професійні гравці, щоб поспілкуватися та поділитися досвідом. – пригадав Павло Буренко. - А я вважаю, що такі зустрічі дуже потрібні, тому з радістю відгукнувся на пропозицію прийти на це тренування».