Про логістичні виклики під час війни, повернення «баблів» до рідної «Юності», побут легіонерів у прифронтовому місті та синергію в керівництві клубу — пресслужба клубу поспілкувалася з президентом БК «Запоріжжя» Віктором Стельмаковим.
— Вікторе Панасовичу, розкажіть про ваші враження від сезону.
— Насамперед хочу висловити подяку та шану Збройним силам України за те, що ми маємо можливість тренуватися та грати у баскетбол. Зрозуміло, що в наших реаліях було непросто всім. Але ми впоралися з викликами, і я вважаю, що наша команда гідно захищала честь міста на баскетбольних майданчиках у сезоні, що минув.
— Як відбувається розподіл обов'язків у керівній ланці клубу?
— Фінансова складова нашого клубу вже багато років бажає кращого, тому ми не можемо собі дозволити великий адміністративний штат. Уже тривалий час ми розподіляємо основні обов’язки з президентом ФБЗО Валерієм Елькінсоном. Він більше зосереджений на комунікації та створенні конкурентоспроможної команди, у моєму пріоритеті — адміністрування та організація процесів. Проте багато чого ми робимо спільно. За понад 30 років роботи з Валерієм Альбертовичем в українському та запорізькому баскетболі у нас уже все налагоджено до автоматизму, ми працюємо в синергії.
— Наскільки важкою була логістика під час сезону?
— Багато баблів цього сезону проводилися на іншому кінці країни, тож нам доводилося часто їздити «Укрзалізницею». Всі знають, що зима була важкою, до того ж окупанти завдавали значної шкоди головним логістичним шляхам країни. Через це і квитки було придбати не так просто. Такі тривалі подорожі призводили до спалахів вірусних захворювань у команді, що, на мою думку, коштувало нам кількох перемог. Зі свого боку керівництво приділяло багато уваги медичній підтримці: всі гравці перед сезоном були вакциновані від грипу та забезпечені додатковими вітамінними комплексами.
— Ви присутні на всіх виїздах команди. Як вам вдається завжди бути поруч, і чи хворіли ви під час згаданих спалахів у колективі?
— Ще до повномасштабної війни ми намагалися супроводжувати команду на всіх виїзних матчах. А зараз тим паче вважаємо, що наша присутність і в дорозі, і під час ігор допомагає підтримувати належний морально-психологічний стан. Так, я теж хворів, але зазвичай встигав одужати до наступних матчів, щоб бути присутнім на грі.
— Наскільки важко було організувати побут легіонерам? Чи багато у них було запитів?
— Цього сезону нам пощастило, що серед легіонерів був Брекстон Ловінгс, який грав в Україні другий рік поспіль. Він мав досвід і міг поділитися ним з іншими іноземцями. Усі легіонери були забезпечені квартирами з необхідною побутовою технікою, обігрівачами та павербанками. Вони пройшли інструктаж щодо поведінки під час тривог та обстрілів, знали, де розташоване найближче укриття. Звісно, побутові питання виникали, але критичних проблем не було.
— Чи важко було організувати бабли у прифронтовому місті?
— Завдяки сприянню Запорізької обласної військової адміністрації ми вперше за роки повномасштабної війни мали змогу провести в нашому місті повноцінні бабли у жовтні та січні. Хоч і без глядачів, але наша команда провела 5 домашніх матчів у ПС «Юність». На жаль, через велику кількість тривог запланований березневий бабл довелося перенести до Дніпра. Ми намагалися хоча б гру плей-оф провести вдома, але того тижня тривоги були майже нескінченними. Через це ми не змогли зіграти вдома, що негативно вплинуло на наші шанси пробитися до півфіналу.
— З ким комунікуєте в офісі Суперліги та як оцінюєте співпрацю?
— Війна створює багато додаткових викликів та форс-мажорів в організації змагань, і я вважаю, що керівництво Суперліги з ними впоралося. Хочу подякувати за це директору Суперліги GGBET Роману Бойку, з яким у нас завжди плідна та конструктивна комунікація.
— Кому ще ви хочете подякувати за підтримку в цьому сезоні?
— Як уже зазначав у своєму інтерв'ю президент обласної федерації Валерій Елькінсон, без підтримки обласної та міської влади БК «Запоріжжя» міг би зникнути з баскетбольної мапи України. Особлива подяка очільнику Запорізької ОВА Івану Федорову та його заступнику Михайлу Семікіну.
Також велика вдячність нашим партнерам: компанії ZOG та її власнику Олегу Серовському за паливо для клубного автобуса, компанії «Єдина доставка води» за забезпечення команди під час тренувань та ігор, мережі спортивних клубів «Адреналін» за можливість підтримувати фізичну форму гравців у сучасних умовах, а також ресторану «Puri Chveni» за смачні та поживні страви для наших баскетболістів.
Завдяки цій підтримці, незважаючи на війну, наш клуб з оптимізмом дивиться у майбутнє.
ЗАП
КИЇ
РІВ
