Logo text

(Продовження)

Як в своїй тарілці

- Повернувшись до рідного міста, ви стали головним снайпером в складі БК «Запоріжжя» за підсумками минулого сезону. Вийшло щось комусь довести, або, можливо, самому собі? Адже уходили ви гравцем, якому тренерським штабом не завжди надавався ігровий час на майданчику. А ось вже другий сезон, як ви є одним з лідерів запорізького клубу.

- Насправді, якщо брати свої внутрішні відчуття, то вже давно пропало бажання що-небудь комусь доводити. У тому числі й самому собі. У БК «Запоріжжя» просто потрапляєш в хорошу систему, вибудувану президентом клубу Віктором Стельмаковим і головним тренером - Дмитром Щиглінськім. Потрапляєш і в оточення з кваліфікованих гравців, які своєчасними передачами виводять тебе на кидки. Свідченням цього є і відеонарізка кращих моїх ігрових моментів за сезон. Так що в більшості результативних влучень - мінімум моєї заслуги. Велика заслуга тих же Олександра Рибалка, Якова Змітровича та інших партнерів. Приємною несподіванкою стало, що й наш центровий Антон Буц вміє віддавати результативні передачі. Дійсно, БК «Запоріжжя» - це добротна команда, в якій приємно грати. Так що не сказав би, що за роки виступів в інших клубах вже дуже виріс професійно. Просто мій стиль гри підходить під систему БК «Запоріжжя». Команда і тренер мені довіряють. Словом, левову частку набраних очок я з честю поділяю з партнерами по команді.

- Які з ігор відклалися у вашій пам'яті за підсумками минулого сезону?

- Чомусь пригадуються ті ігри, в яких зобов'язані були перемагати, але втрачали свій шанс. У тому ж Южному цілком під силу було обіграти діючих чемпіонів з «Хіміка». Вели в рахунку майже всю гру, але перед фінальною сиреною пропускаємо через руки і програємо з різницею в два очки. Удома ж схожому стилі  поступилися  МБК «Миколаїв». Ось кінцівки цих матчів мені і запам'яталися, коли нам чогось не вистачило для перемоги. Але також бачу потенціал для того, щоб наша команда в таких ось кінцівках грала більш надійно і впевнено. І в цьому сезоні вже перемагала в спірних матчах.

- У міжсезоння баскетболісти БК «Запоріжжя-ZOG» вперше проводили повноцінний передсезонний збір. Чим займалася команда під час перебування в курортному Приморську?

- На зборах баскетболісти мають можливість зосереджуватися виключно на тренувальному процесі. Наприклад, коли збори відбуваються безпосередньо в Запоріжжі - потрібно зранку встати, добиратися до спортивної зали. Після тренування поки ти доберешся знову додому, приготуєш обід - вже треба збиратися в дорогу на вечірнє тренування. Таким чином, безліч часу забирають проїзд та інші побутові потреби. У Приморську ж - потренувався, пообідав, далі виспався або відпочив і ввечері знову на тренування. Звісно, що значно комфортніше працювати і відновлюватися саме за таких умов.

Під час зборів з тренером Дмитром Щиглінським команда працювала за сучасною методикою. Відпрацьовувалися вправи і схеми, що застосовуються як в американському, так і європейському баскетболі. Також зробили безліч вправ на зміцнення м'язів, зв'язок, на розвиток швидкісних якостей і витривалості.Гадаю, що збори в Приморську обов’язково позначаться на позитивних результатах БК «Запоріжжя» впродовж нового сезону.

- На ваш погляд, чого ще не вистачає запорізької молоді: на тренуваннях вона біжить і влучає до кошика, а в офіційних іграх втрачає м’яча і промахується. Чому відбувається саме так?

- Запорізькій молоді наразі трохи не вистачає впевненості і стабільності. Усе це з'являється з досвідом. Тобто з кожною хвилиною, яку вони проводитимуть на майданчику. У когось з них вже є справжнє спортивне нахабство, швидкість чи стабільний кидок. Але часом ще потрібно мати й холодну голову, щоб зайвий раз не пороти гарячку на майданчику. Тому їм ще варто вчитися своєчасно заспокоюватися для того, щоб чітко і тверезо оцінювати ситуацію безпосередньо під час офіційних матчів.

Варто наголосити на тому, що майже вся наша молодь - випускники запорізької дитячо-юнацької спортивної школи. Другий рік спостерігаю за тим, як вона розвивається. Є снайпери і перспективні розігруючі. Просто молоді потрібно ще трохи більше часу пограти, щоб набратися необхідного досвіду.

- Можливо, слід якось стимулювати молодь, щоб під час офіційних зустрічей вона не боялися брати відповідальність на себе. А то, спостерігається картина, що коли є можливості для виконання кидка - молодь обмежується передачами на більш досвідчених гравців.

- Дійсно, буває і таке. До того ж час на атаку в баскетболі є обмеженим. Так що коли партнери по команді виводять одного з гравців на оперативний простір - він зобов'язаний кидати, не сумніваючись у цьому ні на мить.

- Головні, на ваш погляд, складові гарного мікроклімату в команді?

- По-перше - це відсутність прірви у відносинах між президентом, тренерським штабом і гравцями. По-друге - ці відносини носять позитивний характер. По-третє, зрозуміло, це дисципліна. Тобто кожен з баскетболістів чітко розуміє своє місце і роль в команді. Далі, чого тут лукавити, це стабільна виплата заробітної плати.

Головне, щоб між хлопцями в команді  панувала дружня атмосфера. Адже всі мають розуміти, що роблять одну спільну справу. Обов'язково потрібна і здорова конкуренція, щоб всі гравці стовідсотково викладалися як в офіційних матчах, так і на тренуваннях. Варто довіряти один одному. Ставитися до партнерів по команді, як до братів і хороших друзів.

- А хто в БК «Запоріжжя-ZOG» є душею компанії?

- Найпозитивнішими людьми в команді є Олександр Рибалко та Антон Саєнко. Напевно, не проходить і десяти хвилин, як чуєш від Антона якийсь жарт на власну адресу. Антон завжди по-доброму розігрує мене.

- У літнє міжсезоння команда підсилюється Максом Конате і Павлом Буренко. Чи існує наразі потенціал для того, щоб разом з БК «Запоріжжя-ZOG» спробувати повторити ваші особисті досягнення сезону 2009-2010 років. А саме, поборотися за третє місце в чемпіонаті і за Кубок України?

- Потенціал для цього, звісно, що є. Вірю в боєздатність нашого колективу. У поточному сезоні на кожній з позицій в БК «Запоріжжя» грають добротні баскетболісти: від центрового до розігруючого. При цьому такі варто впродовж сезону продовжувати відшліфовувати нашу систему гри і проявляти характер в кожному з матчів. Тому, вважаю, що все в наших руках.

 Спортивна сім'я

- Відомо, що ваше холостяцьке життя супроводжували безліч хобі. У минулому році ви одружилися з відомою гандболісткою Анастасією Сокіл, а в квітні народилася ще й дочка. Родина, як то кажуть в одному з анекдотів, замінює все. Все-таки, вам довелося відмовитися від якогось з хобі після одруження?

- Моя дружина - колишня спортсменка, тому відчуваю на собі абсолютну підтримку з її боку. Завжди разом ми дивимося фільми, слухаємо музику і читаємо книги. Анастасія намагається долучатися і до моїх хобі. За це я її ще більше люблю і ціную. Безумовно, що від чогось і відмовився. Значно менше часу наразі приділяю музиці. Адже народження дочки є найбільшим святом в моєму житті. Тому хочеться проводити з нею все більше і більше вільного часу. Наразі  дисциплінує не лише спорт, а і донька вже виховує мене. Так що вільний час використовується вже більш раціонально.

  Музикант «Стисэ Простой»

- Прихильникам сучасної музики ви більш відомі під творчим псевдонімом «Стисэ Простой». Скільки вами вже випущено альбомів і де можна придбати ліцензійні диски?

- Відверто кажучи, вже збився з рахунку щодо альбомів.  Існують такі релізи, наразі вони випускаються спеціально для мережі Інтернет. Йдеться про компіляції треків, з обкладинкою, невеликою презентацією і відеопідтримкою. Останній альбом - «Улица Заоблачная», вже не друкувався на дисках, а поширювався тільки мережею Інтернет.

Альбом із найбільшою кількістю дисків випускався ще 2009 року - «Старожил Города Z». Насправді - це повноцінна робота. До альбому причетні чимало людей, які писали музику, у ньому багато спільних пісень. Альбом друкувався в Києві, з усіма ліцензіями. «Старожил Города Z» дійсно  продавався в запорізьких музичних кіосках. Але зараз ці диски вже навряд чи можна ще знайти у вільному продажі.

- Зараз ви десь виступаєте?

- Рідко. Наприклад, влітку виступав, коли було більше вільного часу. Брав участь в презентації альбому «Добрый - третий сольный». Коли запрошують - завжди намагаюся виступити. Але щоб це тільки не нашкодило баскетболу. Тому що вихідними у нас під час сезону завжди ігри.

- Під псевдонімом «Добрий» ховається Павло Чабанов, добре відомий запорізьким любителям міні-футболу своїми виступами за команди «Привоз», «Лотос» і «Альянс»?

- Так, це і є мій друг дитинства - Паша «Добрый». Упродовж багатьох років ми займаємося музикою, у нас безліч спільних пісень. Так що я із задоволенням взяв участь у презентації його нового альбому.

- Ви є прихильником здорового способу життя. Навіть щороку 1 січня берете участь у традиційній для Запоріжжя «пробіжці тверезості» від площі Фестивальної до бульвару Шевченка. Тоді як виступи в клубах і нічне життя асоціюються із вживанням спиртних напоїв. Поділіться феноменальним досвідом, який кайф відчувають тверезі люди від клубного нічного життя?

- Уже пройшло чимало часу, як зав'язав з нічним життям. Та й зараз, відверто кажучи, нічого такого цікавого там і не відбувається. Ще років з п'ять тому проходили щотижневі, наприклад, реп-вечірки. Там постійно лунали нові пісні, а організаторами заходів закручувалися захоплюючі сюжети цих вечірок. Плюс збиралося цікаве коло людей для спілкування. Наразі цього всього вже немає. А просто так ходити по клубах на танцювальні вечори - мене це не цікавить.

- Чи прораховували колись, скільки треба грошей на розкрутку свого імені, наприклад, до рівня гуртів «Тартак» чи «Бумбокс», які в жовтні гастролюватимуть у Запоріжжі?

- Ніколи не перераховував музику на щось  матеріальне. Просто мені подобається творити, записувати пісні. Тому особливо й не чекаю від музики якоїсь грошової віддачі: навіть коли випускалися диски, чи виступав із концертами. Гроші - це завжди приємно. Але доходи завжди були набагато меншими,  порівнюючи з витратами на музику. На мій погляд, зараз і не так потрібні грошові вливання в артистів. Коли в тебе дійсно є талант і хіт - то Інтернет все зробить без продюсерів і шалених грошей.

- А своє майбутнє пов'язуєте з музикою, чи таки зі спортом?

- Баскетбол - це моя професія.  Даний вид спорту для мене на першому місці. А музика завжди поруч зі мною. Хочу, щоб все і далі так тривало в моєму житті. Баскетбол - на першому місці. І також, щоб вистачало часу і сил на те, щоб залишити в музиці свій слід.

 Гід по Запоріжжю

- У своєму житті ви багато часу подорожуєте, захоплюєтесь історією Запоріжжя та області. Назвіть головні визначні пам'ятки регіону, яких ніхто не зможе побачити в інших місцях земної кулі?

- Запоріжжя - це самобутнє місто. На перший погляд, можна сказати, що воно провінційне. Але коли ознайомлюєшся з історією Запоріжжя, іменами видатних вихідців з нашого міста – то переконуєшся, що це далеко не так. Навколо Запоріжжя ще й унікальна природа. Зокрема, на території Національного заповідника «Хортиця». Для себе постійно відкриваю цей острів, намагаючись побувати все в нових і нових місцях. Яке щастя, що в нашому місті існує такий зелений куточок! Фактично кожних вихідних ми з дружиною і донькою обов'язково намагаємося побувати на Хортиці, щоб зарядитися енергією природи. Місто Запоріжжя, як на мене, відрізняється вільним характером і життєрадісними людьми. Я люблю це місто і завжди готовий виступити в ролі гіда або екскурсовода, щоб  гості побачили всі визначні пам'ятки Запоріжжя.

 - Дякуємо за інтерв'ю!

Віктор СОСНИЦЬКИЙ,

спеціально для БК «Запоріжжя-ZOG»