Головний тренер БК "Запоріжжя" Станіслав Овдєєнко підбив підсумки комплектації команди на новий сезон, розповів про свого помічника Паулюса Баркуса та дав ігрові характеристики новачкам-легіонерам
– Станіславе Володимировичу, як відреагували на призначення Вас головним тренером "Запоріжжя"?
– Призначення на роль головного тренера було несподіванкою для мене. Ми провели чудовий сезон, у більшості гравців з’явилися хороші пропозиції, в тому числі і у Валерія Миколайовича. Він зробив вибір на користь "Харківських Соколів", тому звільнилося місце головного тренера у нас. Насправді, це дуже велика відповідальність та честь для мене. Вдячний керівництву клубу за таку можливість. Не сумнівайтеся, я зроблю максимум, що від мене залежить.
– Виходить, що влітку Ви взагалі залишились без відпустки? Адже процес комплектації забирає багато часу та сил, а діяти потрібно було негайно.
– Дійсно, для звичайного глядача робота клубу в міжсезоння непомітна, але насправді її дуже багато. Починаючи від комплектації складу, переговорів з гравцями, агентами, колишніми тренерами потенційних новачків і до планування тренувального процесу, кожного окремого заняття, літньої роботи і так далі. Це дуже об’ємний та виснажливий процес, але без нього нікуди.
– Які завдання переслідував клуб під час комплектації, зважаючи, що наш бюджет доволі скромний?
– Найперше, чого ми хотіли – це зберегти основну частину складу попереднього сезону. У нас були дивовижні виконавці, всі супер професіонали, дуже відповідальні та хороші люди. Прагнули максимально втримати гравців у себе, але з об'єктивних причин нам не вдалося залишити ні Дмитра Тихонова, ні Андрія Грицака, ні тим більше Майка Кеффі чи Аурімаса Маяускаса. Наш найбільший успіх, що ми залишили Олександра Сізова, Віталія Мальчевського, Івана Міхєєва, нашу запорізьку молодь. Потім вже почали шукати легіонерів, щоб підсилювати потрібні нам позиції.
– Позиція розігруючого стала визначальною для БК "Запоріжжя" в минулому сезоні. Тепер знову шукали такого розумного по-баскетбольному гравця як Майк Кеффі?
– Ми шукали розігруючого з досвідом гри в Європі, який пройшов баскетбольну підготовку в серйозному коледжі, тобто, щоб був з хорошою баскетбольною освітою. І ми знайшли такого гравця. Ясін Джозеф – канадець з Карлтонського університету, де працює всесвітньовідомий тренер Дейв Смарт, який славиться цікавими захисними системами. Ми шукали розігруючого, щоб міг керувати грою команди, міг забивати сам, міг створювати для партнерів, здорово захищався на м'ячі, без м'яча, був розумним у рішеннях. Ми розгледіли це у Джозефі. У нього є великий потенціал для розвитку, він ще не розкрив усіх своїх можливостей, сподіваюся, зробить це у нас.
– БК "Запоріжжя" здивував, коли оголосив, що в тренерському штабі в новому сезоні буде іноземний фахівець. Як вдалося домовитися з Паулюсом Баркусом?
– Це набагато складніший процес, ніж, наприклад, знайти нового гравця. У тренерському штабі має бути повна довіра, потрібна надійна людина, яка прийде і одразу буде допомагати, робити внесок в команду, розвивати гравців. На жаль, серед українських тренерів ми не змогли знайти такої людини, яка влаштує повністю нас, і кого ми влаштуємо як організація. Тому довелося розширити горизонти для пошуку. Так ми вийшли на литовського фахівця Паулюса Баркуса. Він був і головним тренером у другій литовській лізі, в Грузії, був помічником головного тренера, мав стажування у національній збірній Литви. Це людина, яка намагається постійно розвиватися, є великим фанатом баскетболу. Безсонні ночі йому гарантовані. Він хоче розвиватися, дізнаватися щось нове, позитивно впливати на нашу команду і готовий це робити. З перших хвилин нашого спілкування ми знайшли порозуміння. Сподіваюся, він стане великою частиною нашої команди.
– Вже у співпраці з Паулюсом Баркусом ви визначилися з "важкою артилерією" для БК "Запоріжжя".
– Позиція "великих" гравців – це проблемна позиція. Не так просто знайти “великого” за не великі гроші, якими розпоряджаємося ми. Та як не дивно, ми дуже швидко визначилися з американцем Еваном Максвелом. Шукали такого, щоб міг і захищатися, і нападати, був габаритним і в той же час рухливим. Мала значення його особиста мотивація, щоб був голодний до перемог. Коли побачили Евана, моментально зрозуміли, що це той гравець, який нам потрібен. Передивилися його ігри з коледжу, з чемпіонату Словаччини, останній сезон в Англії, де він став переможцем у чемпіонаті та виграв Кубок. Я особисто спілкувався з його колишніми тренерами, дізнався характеристики – як поводиться в конфліктних ситуаціях, його лідерські якості, побутові питання і таке інше. Ми не сумнівалися в ньому. Підписали дуже швидко. Потім шукали важкого форварда і так співпало, що в минулому сезоні на цій позиції у нас грав литовець Аурімас Маяускас, який до цього виступав в Ісландії. Антанас Удрас теж із Литви, теж виступав в Ісландії, і теж закриватиме позицію "четвірки". Він грав у другій лізі Литви, потім провів два хороших сезони в "Шауляї" – топовій литовській лізі, де вони обігравали навіть "Жальгіріс". Нам потрібен гравець, який стане сполучною ланкою між захистом та нападом, між українцями та американцями, гравець, який може бути лідером, прикладом на майданчику, давати енергію, розмовляти в захисті, рухати м’яч і бути не егоїстичним. Він дуже непоступливий, тому я впевнений, що своїм зарядом вестиме команду до перемог.
– БК "Запоріжжя" завершив комплектацію до нового сезону підписанням гравця на ще одну важливу позицію. Яку характеристику дасте Дейшону Френсісу?
– Нам потрібен був такий захисник, який стане лідером не тільки на майданчику, а й поза ним. Буде мотором всієї команди. Американець Дейшон Френсіс – це хороший атлет. Ви здивуєтеся його здібностям, впевнений, що хайлайти будуть радувати всіх українських уболівальників. Я радий, що ми завершили комплектацію, тепер можемо фокусуватися на тренувальному процесі. Ми укомплектувалися так як і хотіли в міру наших можливостей. Зроблена колосальна робота і менеджментом клубу, і керівництвом, і агентами, які нам допомагали. Передивилися дуже багато матчів. Відстежували гравців ще з періоду кар’єри в коледжі. Важливо зрозуміти до приїзду, на що здатен гравець, чи може він прогресувати, розвиватися, яка в нього мотивація загалом у житті. Коли вибір гравців дуже широкий, то важко визначитися, розуміючи, що кожне рішення – це величезна відповідальність. Ми укомплектовані так як і хотіли, знайшли гравців, які нам підходять і з ними готові йти у сезон.